Повернутися до звичайного режиму

З-посеред багатьох доріг, якими йде у своєму житті людина, сім'я є першою і найважливішою. (Ян Павло ІІ)

- Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

- дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності;

- дитину висміюють, вона стає замкнутою;

- дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.

- якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе;

- дитина росте в чесності, вона вчиться справедливості;

- дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей;

- дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

- якщо дитина живе в розумінні та привітності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Правила в житті дитини

Правила для дитини є важливими, оскільки створюють певні межі, що надають відчуття безпеки.

Діти опираються не правилам, а способам їх “запровадження”, щоб цього не виникло, слід врахувати наступне:

- правила мають бути в житті дитини;

- правил не має бути забагато, велика кількість правил веде до формування авторитарного стилю виховання;

- правила не мають суперечити віку та фізіології дитини;

- єдність у вимогах усіх значущих дорослих;

- послідовність у дотриманні правил.

Способами дисциплінування дітей батьками є

- власний приклад батьків;

- конкретизація і обґрунтування вимог вимог;

- планування;

- навчання дітей новим способам поведінки.

«Все виховання тримається на одному слові: люби. Де любов, там і подяка, там довіра,Там найкращі людські риси. Люби …» С.Соловейчик

Психологічний порадник для батьків учнів молодших класів

Якою має бути стратегія поводження батьків з метою допомоги дітям для їх успішного навчання?

Батькам необхідно:

- встановити стосунки з дітьми, що характеризуються великою теплотою, турботою та любов’ю;

- знати реальні можливості своїх дітей і вселяти в них віру в успішне навчання;

- спонукати дітей до виконання шкільних завдань;

- якщо дитина вчинила поганий вчинок, то критикувати потрібно вчинок, а не особистість;

- контролювати дітей, але контроль має бути не авторитарним, а авторитетним (як прояв батьківської уваги);

- вміти вислухати дитину, подавати приклад доброзичливого спілкування;

- підтримувати інтерес дитини до пізнання, обговорювати разом з ним прочитані книги, показуючи приклад власного інтересу до знань і навчання.

Як виховати організованість у дитині?

Власний приклад – найкращий спосіб виховання. Ефективними можуть бути спільні дії батьків і дитини з аналізу режимних моментів (спільна підготовка портфеля дитини до школи, підготовка робочого місця, обговорення планів наступного дня і т.д.) чим більше в розробці режимних моментів братимуть участь і батьки, і дитина, тим дієвіше буде їх виконання.

Для нормального розвитку дитина потребує психологічної підтримки. Для цього необхідно:

- опиратися на сильні сторони дитини;

- створювати ситуацію успіху;

- проявляти віру в дитину;

- дати зрозуміти, що задоволені дитиною;

- демонструвати оптимізм.

- Підтримувати психологічно можна:

- словами «красиво», «продовжуй»;

- висловлюваннями на кшталт «Мені подобається як ти працюєш»;

- дотиками: до плеча, руки, злегка обійняти і т.д.;

- спільними діями;

- виразом обличчя : посмішка, кивок та ін.

Йдемо до школи

Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через місяць стане "дорослим" школярем, але і для його мами і тата. Часом, більше самих першокласників хвилюються їхні батьки, які мучаться думкою, чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні першокласники нерідко задають їм питання, на які складно відповісти навіть дорослому.


Саме тому ми постаралися відповісти на "недитячі" питання майбутніх першокласників і дати поради батькам про те, як підготувати дитину до шкільного життя.

Влаштуйте прогулянку до школи. Обов'язково проведіть дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати дитині, в якому класі вона буде вчитися, де знаходиться туалет (до речі, якщо дитина привчена ходити в туалет тільки вдома, то не буде зайвим під час прогулянок по місту поводити її в громадські туалети) та їдальня. Періодично можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так дорога до школи буде завжди викликати хороші асоціації у малюка.

Збирайте портфель та одягайте форму. Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник самостійно надіне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне приладдя, покаже, як збирати портфель і що куди класти.

Грайте в школу. Батьки можуть посадити дитину серед іграшок і провести "урок", при цьому попросити малюка встати, коли мама- "вчителька" входить в "клас", потім сісти за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так для дитини не будуть незвичними ці "команди", коли вона почує їх у школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити першокласникові, що в школі його будуть називати за прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати і відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу звертатися не інакше як "Петров", "Сидоров" і т. д.

До того ж безліч дитячих письменників описують у своїх розповідях маленьких дітей, які збираються піти до школи. Нехай головний герой якоїсь книжки супроводжує малюка на всіх етапах підготовки до школи. Тоді він стане впевненіше, знаючи, що безліч дітей навколо теж йдуть до школи, як і він.

Встаємо раніше. Місяця, щоб привчити дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10 хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад, усмішкою або обіймами мами.

Дружимо з годинником. Необхідно поставити в кімнаті малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. Також важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік його звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію за розкладом.

Вчимося порядку. Нехай у малюка з'являться всілякі папки, коробочки, файлики, і він навчиться складати туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно заздалегідь, щоб школяр не був Машею-растеряшею. До речі, можна розвісити по кімнаті невеликі записочки, наприклад, "акуратно повісь речі на стілець" - це буде сигналом до дії.

"Доросла" кімната. У кімнаті обов'язково повинно з'явитися щось, що говорило б йому про "доросле" шкільне життя, про зміну його статусу, щоб школяр швидше звикав. Приміром, той же письмовий стіл або можна вже зараз купити малюкові невелику шкільну дошку з крейдою.

Більше зеленого. Цей колір і стимулює увагу, і розслабляє. Бажано, щоб в кімнаті малюка з'явилося щось зелене. Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають працювати частини мозку, які відповідають за утримання тіла в одній позі. До 7 років приборкати маленького "зірвиголову" дійсно складно. Але тим не менш протягом останнього місяця до школи батьки можуть по трохи розвивати навички посидючості в дитини. Адже в школі без них доведеться непросто.

Займайтесь рукоділлям чи грайте в шахи. Активних дівчаток можна навчити шити або плести з бісеру, а хлопчиків - грати в шахи, шашки. Бажання виграти у мами чи тата або зробити красиву річ "переважать" бажання дитини постійно відволікатися на все підряд і не сидіти на місці (це спрацює, тільки якщо малюка вдасться зацікавити).

Є ще один спосіб: щодня протягом місяця пропонувати дитині посидіти хоча б три хвилини, уважно розглядаючи якусь картинку. При цьому давати їй якесь завдання, наприклад, розповісти потім про свої враження чи скласти якусь історію по цьому малюнку.

Формуйте позитивний образ школи. Ні в якому разі не потрібно говорити першокласникові фрази типу "закінчилося дитинство, почалося доросле життя" або "не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає". Так любов до школи в нього точно не виховати. Від батьків вимагається розповіді про те, що цікавого і корисного є у школі, більше хороших історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна показати першокласникові батьківські шкільні фотографії.

Не залякуйте оцінками. Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка, щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, "сьогодні малюк сам почистив зуби". Тоді він буде знати, що хороші оцінки - це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести "двійку", коли буде ходити до школи.

Більше рольових ігор. В останній місяць потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще - майбутніх однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт, дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор діти вчаться знаходити спільну мову між собою.

Не "ліпіть" вундеркінда. За місяць до школи не потрібно намагатися підтягти всі "хвости", годуючи дитину новою інформацією. Педагоги та психологи не радять відточувати уміння дитини до досконалості. Дитині повинно постійно бути цікаво, вона повинна розвиватися і дізнаватися щось нове. Так, з одного боку, бути лідером серед своїх однолітків приємно будь-якій дитині, але з іншого - відсутність "конкуренції" вбиває прагнення поліпшувати свої навики.

Тренуйте увагу і не тільки. Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам'ятати якомога більше, а потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один предмет і замість нього покласти другий - нехай скаже, яку річ замінили.

Дуже добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в поняття взуття?), А потім, навпаки, "зібрати" в одне ціле, назвавши поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь - хто це?).

Нарешті, мова. Спілкуйтеся з дитиною, читайте їй. Прочитавши казку, мама або тато можуть попросити малюка переказати почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній. Так першокласник навчиться висловлювати свою думку, розмірковувати на задану тему і чітко відповідати на запитання.

Кiлькiсть переглядiв: 474

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.